Плануєте складати ЗНО-2021 не тільки з української мови, а й з української літератури? Зберігайте собі перелік творів, які треба засвоїти для успішного складання тесту.
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, –заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.
22 січня - День Соборності України
В Україні 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, щорічно відзначається День Соборності.
Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави, передає Укрінформ.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, в єдину соборну Українську державу.
Книги-ювіляри 2021 року
700 років - "Божественна комедія" (1321) Данте Аліг'єрі
420 років - "Гамлет" (1601) Вільяма Шекспіра
295 років - "Подорож у деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера" (1726) Джонатана Свіфта
230 років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" (1791) Рудольфа Еріха Распе
205 років - "Лускунчик та мишачий король" (1816) Ернста Теодора Амадей Гофмана
190 років - "Про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю" (1831) Олександра Сергійовича Пушкіна
190 років - "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831) Миколи Васильовича Гоголя
190 років - "Собор Паризької Богоматері" (1831) Віктора Гюго
190 років - "Червоне і чорне" (1831) Стендаля
185 років - "Капітанська дочка" (1836) Олександра Сергійовича Пушкіна
175 років - "Граф Монте-Крісто" (1846) Олександра Дюма
170 років - "Мобі Дік, або Білий Кит" (1851) Германа Мелвілла
165 років - "Коник-Горбоконик" (1856) Петра Павловича Єршова
155 років - "Злочин і кара" (1866) Федора Михайловича Достоєвського
150 років - "Аліса в Задзеркаллі" (1871) Льюїса Керрола
145 років - "Пригоди Тома Сойєра" (1876) Марка Твена
140 років - "Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки" (1881) Карла Коллоді
130 років - "Пригоди Шерлока Холмса" (1891) Артура Конан-Дойла
130 років - "Портрет Доріана Грея" (1891) Оскара Уайльда (Вайлда)
125 років - "Чайка" (1896) Антона Павловича Чехова
120 років - "Собака Баскервілів" (1901) Артура Конан-Дойла
115 років - "Біле ікло" (1906) Джека Лондона
110 років - "Лісова пісня" (1911) Лесі Українки
110 років - "Гранатовий браслет" (1911) Олександра Івановича Купріна
100 років - "Червоні вітрила" (1921) Олександра Гріна
95 років - "Вінні-Пух і всі, всі, всі ... " (1926) Алана Мілна
95 років - "Федорине горе", "Диво-дерево", "Плутанина", "Телефон" (1926) Корнія Івановича Чуковського
90 років - "Нічний політ" (1931) Антуана де Сент-Екзюпері
90 років - "Золоте теля" (1931) Іллі Ільфа і Євгена Петрова
85 років - "Іграшки" (1936) Агнії Львівни Барто
85 років – "Віднесені вітром" (1936) Маргарет Мітчелл
75 років – "Знаменитий детектив Калле Блюмквіст" (1946) Астрід Ліндгрен
70 років - "Пригоди Чиполліно" (1951) Джанні Родарі
70 років - "Вітя Малєєв в школі і вдома" (1951) Миколи Миколайовича Носова
70 років - "Над прірвою в житі" (1951) Джерома Девіда Селінджера
65 років - "Моя сім'я та інші звірі" (1956) Джеральда Даррелла
65 років - "Расмус-волоцюга" (1956) Астрід Ліндгрен
55 років - "Майстер і Маргарита" (1966) Михайла Опанасовича Булгакова
55 років - "Маленький привид" (1966) О. Пройслер
55 років - "Крокодил Гена і його друзі" (1966) Едуарда Миколайовича Успенського
50 років - Трилогія про Незнайку (1971) Миколи Миколайовича Носова
45 років - "Білий Бім чорне вухо" (1976) Гавриїла Миколайовича Троєпольського
40 років – "Роні, дочка розбійника" (1981) Астрід Ліндгрен
Перевірка стану підручників
В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек 2020 року під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта"
з 5 жовтня стартував фотоконкурс "У світі дивовижної природи".
До конкурсу долучилися учні 5 - 6 класів та й зробили цікаві, чудові світлини рідного краю і дивовижної природи.
Шкільна бібліотека і екологічна просвіта
Глобальна екологічна криза, в умовах якої ми живемо, є наслідком впливу багатьох чинників і насамперед споживацького підходу до природи. Але є ще одна, чи не найсуттєвіша причина екологічної кризи, – це глибоке падіння духовності та моралі, низький рівень екологічної освіти і виховання, загалом екологічної культури переважної більшості мешканців планети. Зважаючи на це, підготовка громадян із високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості та культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи має стати одним з найпотужніших важелів у розв’язанні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України.
Здійснення заходів із розв’язання такої важливої й складної державної проблеми ґрунтується наКонцепція екологічної освіти в Україні(Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України № 13/6-19 від 20.12.2001), яка передбачає чітку структуру формування екологічної освіти, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. У ній виокремлено два основних напрями освіти – формальний і неформальний. Перший напрям – формальна освіта – охоплює всі ланки загальної системи освіти, які існують в Україні: дошкільна, шкільна, позашкільна, професійно-технічна, вища та післядипломна.Другий напрям – неформальна освіта– має просвітницький характер і передбачає формування екологічної культури через засоби масової інформації, громадські екологічні об’єднання, бібліотеки тощо.
З огляду на це екологічна освіта і виховання дітей та учнівської молоді є одним із найважливіших завдань шкільної бібліотеки. Формування в учнів глибоких переконань у необхідності природоохоронної діяльності зумовлено нагальною потребою української держави в екологічно грамотних громадянах із високим рівнем екологічної культури. Екологічна культура учнів визначається відповідальним ставленням до природи і передбачає наявність глибоких знань про навколишнє середовище та засоби його захисту, екологічний стиль мислення, уміння й досвід розв’язання екологічних проблем, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.
Шкільна бібліотека як структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важливий складник його освітнього простору посідає важливе місце у системі екологічного виховання учнів.Головними пріоритетами її діяльності є виховання екологічної свідомості, екологічної культури молодих громадян України.Серед різноманітних форм роботи шкільної бібліотеки з формування екологічної культури дітей та учнівської молоді важливе місце займають комплексні заходи з популяризації екологічних знань. В організації масових заходів використовують мультимедійні технології, супроводжують виступи демонстрацією слайдів і відеофільмів, що дає можливість молоді краще засвоювати інформацію.
Шкільні бібліотеки постійно шукають нові форми роботи, які допомагають вихованню творчих особистостей, розвитку екологічної культури сучасних учнів. Для того, щоб організувати цю роботу ефективно, бібліотека повинна постійно вивчати інформаційні потреби користувачів у екологічній тематиці, формувати інформаційні ресурси з екології та суміжних наук, організовувати обслуговування запитів користувачів на основі сучасних інформаційних технологій. Не менш важливою є екологічна освіта бібліотекарів, їх професійна підготовка до розв’язання зазначених вище завдань. Адже це дасть можливість бібліотекарям здійснювати роботу з екологічної просвіти в бібліотеці з усвідомленням основних проблем науки, з використанням знань джерел інформації та вміння формувати інформаційні потреби читачів у тісному контакті з учасниками освітнього процесу.
Всеукраїнський день бібліотек
30 вересня — найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.